Розмова з українською екоблогеркою, фотографинею, авторкою майбутньої книги і просто прекрасною Юлією Спільчук щодо важливості екологічного та здорового способу життя в сучасному світі.

Бажаємо натхнення та гарного проведення часу з нами за затишною та важливою бесідою!

 

Привіт! Розкажи трішки про себе: рід діяльності, хобі, переконання, можливо, мрії.

Мене звати Юля, я трошки блогер, трошки фотограф, трошки книгу рецептів пишу. Люблю йогу, люблю вивчати все, що стосується здоров’я. Люблю надихати (хто не любить?) Маю на увазі, що люблю надихати людей своїм прикладом на здорове харчування, на етичне і свідоме життя. Для мене дуже цінно розуміти, що я зробила щось добре для цього світу. Наприклад, коли людина дякує мені і каже, що завдяки якійсь моїй фразі, чи рекомендації, чи пораді вона змінила своє життя на краще, то я можу навіть розплакатися від щастя. Я в той момент розумію, що на правильному шляху.

 

Як ти дійшла до екосвідомості? З чого почала свій екологічний шлях? Можливо, тебе надихнули певні фільми чи приклад найближчих? Поділись, будь ласка!

Все почалося з фільму про рослинне харчування «What the health». Воно мені якось «випадково» з’явилося в рекомендаціях, і щось мене спонукало його подивитися. У той момент було якесь таке відчуття, ніби щось в голові перемкнулося, отак «клац» – і ти якась інша людина. Одразу з’явилось мільйон запитань, які я раніше не ставила. Це я і називаю «свідоме життя». Коли ти не просто слідуєш за масою, а думаєш, ставиш собі питання і шукаєш відповіді. Ну і коли я перейшла на рослинне харчування, одразу з’явилась безмежна любов до всього живого навколо, до тваринок, до природи, яка, як виявилось, помирає. Помирає від людського невігластва. Тоді якось так «склались зірки», що я дізналася про станцію сортування «Україна без сміття» і в той же день почала на балконі збирати вторсировину. Ну і, звичайно, потім було багато фільмів про екологію, думка «нам всім гаплик», розчарування… А пізніше з’явилася віра і розуміння, що просто кожному потрібно почати з себе. Я почала – і незабаром побачила, як моє оточення почало теж змінюватися. Така от магія 🙂

 

Ти часто транслюєш свої думки щодо веганства і тестування косметики на тваринах. Коли і яким чином ти переосмислила своє ставлення до тварин?

Це все відбувалось якось одночасно. Веганство, етичне й екологічне життя – ці теми якось завжди разом, і коли тебе зачіпає хоча б одна з них, то ти «попав». Рано чи пізно ти будеш розбиратися в усіх трьох)

 

Що порадиш людям, котрі прагнуть відмовитися від тваринних продуктів, але бояться «не змогти» чи «втратити здоров’я»?

Пораджу взяти відповідальність за своє життя на себе. Щоб не боятись втратити здоров’я чи ще щось – досліджуйте інформацію! Якщо потрібно, пишіть мені – надішлю список літератури, документальних фільмів і досліджень на тему ЗДОРОВОГО рослинного харчування.

 

А як щодо одягу? Які твої правила свідомого шопінгу? Що порадиш людям, котрі люблять самовираження через одяг?

Щодо одягу, то я якось з дитинства не дуже модниця. А ще коли розумієш, що ця індустрія приносить стільки шкоди, то тим більше… Якщо купую – стараюсь обирати якісне і максимально натуральне, щоб довго носилось, а потім не отруювало землю.

 

У твоєму блозі панує любов, розуміння,  підтримка. Як досягаєш гармонії у всіх сферах життя? Чим надихаєшся та живеш?

Допомагає йога і практика вдячності. Дуже змінили ці два пунктики моє життя. Отак хоч раз у день зупинитись і перерахувати, що ти маєш у житті – то стан якоїсь благодаті. Розумієш, що маєш тааак багато! Ручки, ніжки, зір, їжу, мирне небо над головою, воду питну, житло і багато іншого. Ми ці речі часто сприймаємо, ніби щось звичне, але забери в нас щось одне – нам буде дуже погано. Коли ти у стані вдячності – ти в гармонії. От і все.

 

І наостанок: чому піклуватися про екологію важливо? Можливо, ти змотивуєш тих, хто досі сумнівається, чи є сенс бути еко.

Тому що піклуватися про екологію – це піклуватися про себе. Природа без нас прекрасно буде існувати, а ми без неї просто загинемо. Навіть якщо вимруть, здавалося б, ті малесенькі бджілки, то ми вже під великою загрозою. Те ж саме з іншими тваринами, з морськими жителями, з лісами навколо. Без них – нас нема. Шкода, що мало хто усвідомлює, що знищуючи цю красу навколо, він знищує сам себе. Так не можна. Про себе треба дбати♥

 

Спасибі за твої чудові відповіді! Дякую, що поділилася з нами своїм теплом та щирістю. Впевнені, що наші читачі матимуть над чим подумати і знайдуть сміливість змінювати себе та світ навколо!

 

Ви можете знайти Юлю в:

Instagram: @yuliia_spilchuk (https://www.instagram.com/yuliia_spilchuk/);

Youtube: VILNI FAMILY (https://www.youtube.com/channel/UCKGym7za1JV1saK9ds37k0Q).

Інтерв’ю брала: волонтер команди SRW, Юлія Корнійчук.